На прогулянку Місяць вже вийшов,
Поміж сво́їх сестричок Зірок,
Не страшний а ні дощ, а ні вітер,
Де гуляють закохані вдвох.
Пам'ятаєш, як ми зустрічались?
Місяць ясний згори нам світив,
Наймиліші слова про кохання,
Я на вушко Тобі говорив.
Як приємно обом притулитись,
До старої, старої верби,
Заховатись від цілого світу,
Десь є світ, а тут є тільки ми.
Пам'ятаєш, як ми зустрічались?
Місяць ясний згори нам світив,
Наймиліші слова про кохання,
Я на вушко Тобі говорив.
У розмовах пройшов цілий вечір,
Пролетіла в обіймах і ніч,
Ось і ранок пора розставатись,
Щоби вечором знову зійтись.
Пам'ятаєш, як ми зустрічались?
Місяць ясний згори нам світив,
Наймиліші слова про кохання,
Я на вушко Тобі говорив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773376
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2018
автор: М.С.