* * *
Незмога спати. Сон вороже пнеться
На віях ночі, танучи, мов дим,
У небо хтось жбурляє зорі-скельця,
А місяць хоче бути молодим.
Все хоче бути вічно молодим,
А темряві так заздрісно на це,
Вона ж бо — сон, імла і чорний дим...
Чи може, справжнє вічності лице?
Ворожий сон, але ласкава вічність —
Величний світ у темряві й щемкий!..
І не питають простори космічні,
Міцна то кава чи міцні думки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773276
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.01.2018
автор: Анна Качан