Юлия Друнина Приходит мокрая заря

 Дощ  на  світанку  землю  вмив,
Клубочуться  дими.
Снаряд  окоп  ледь  не  накрив  –
В  окопі  цьому  –  ми...

Не  відпочинеш  на  війні  –
За  мить  снаряд  завив.
Рукою  зшерхлою  мені
Ти  очі  затулив.

Але  у  криках  і  диму,
Чи  бій,  чи  йдуть  дощі  –
В  окопі  тісно  одному,
Та  гарно  вдвох  завжди...

Оригінал:

Приходит  мокрая  заря

Приходит  мокрая  заря
В  клубящемся  дыму.
Крадётся  медленный  снаряд
К  окопу  моему.

Смотрю  в  усталое  лицо.
Опять  -  железный  вой.
Ты  заслонил  мои  глаза
Обветренной  рукой.

И  даже  в  криках  и  в  дыму,
Под  ливнем  и  огнём
В  окопе  тесно  одному,
Но  хорошо  вдвоём.

Юлия  Друнина  1943

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773185
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2018
автор: макарчук