Міжсезоння у долі - ця осінь, примара сумна,
Ностальгія тепла і яскравої радості свята...
Ось нарешті, нарешті пронизливо біла зима:
Світ за ніч зледенів - то холодної пані відплата.
Цей морозяно-ясний січневий остуджений день -
Подарунок зими нетривкий,ця дзвінка білосніжність.
Казка інею й світла. Сади у снігу - нітелень,
І небес перламутр, і душі несподівана ніжність...
Полюс холоду нині: скульптури ростуть крижані,
Білий янгол щедрує і сипле морозяні злаки,
А криптонім морозу на вже непрозорому склі
Розшифровує вечір, збираючи місячні знаки.
Серцю хочеться нині туди, до людей, до тепла,
Де за мирним столом гомонить невгамовна родина,
Кучерявий вогонь у печі безтурботно пала,
Де так добре душі - і на те є вагома причина...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773177
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.01.2018
автор: Світла (Імашева Світлана)