З ранку дощ на темне місто
впав, і тіней частокіл.
Під ногами сіре тісто.
Під очима синіх кіл
заштриховане послання,
тінь безсоння і туги.
Біль в очах і лиш бажання
вмитись небом. Дивні сни
заплелись цієї ночі
з жовтим місячним піском.
Той пісок в відкриті очі.
В темні щілі напролом.
Тіні шепчуть. Не дай Боже
не наврочити б, біду,
що не встигну, що не зможу.
Що до тебе не дійду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773156
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2018
автор: Разрыв Непрерывности