Я напишу вам сонячний сонет
про те, що покохав вас, СВІТЕ мій.
Потрапив ненароком до тенет
у дивовижні сни солодких мрій.
Я ваш весь без останку, до кінця.
Переді мною образ ваш зірковий,
як пасмо прибираєте з лиця
одним мізинчиком.., а я бідовий.
Мені б тоді наблизитись до вас
і зазирнути в очі волошкові,
та й потонути в насолоді враз
без опору, на першім вашім слові.
Я вас зустрів, я бачив звіддаля,
як ви говорите, складаєте долоні,
читаєте на лавочці Золя.
З тієї миті я у вас в полоні.
Полинув би за вами вітерцем...
Та зараз їду в ніч в холодному вагоні,
пишу рядки звичайним олівцем.
Я так хотів зустрітись на пероні,
немов ви проводжаєте мене:
і посмішка, прощальний змах долоні,
чекання зустрічі — усе у мене є...
Тримаю щастя у надійнім схроні.
Наказ до зброї, рухатись вперед,
більшовики з боями йдуть на Київ.
Під гуркіт поїзда не пишеться сонет.
За вікнами січневі сніговії.
— Куди ви?
— Україну боронити.
— Від кого, Боже правий?
— Супостатів.
Навалу вражу маємо спинити,
бо горе на землі цій може статись.
В країні білих хат, у світлім сяйві,
блакиті неба, вмитого дощами...
Всі роздуми тяжкі та зараз зайві,
приймемо бій гарячими серцями.
Нерівний бій під Крутами до ночі,
гіркі події, спогади печальні...
Вкриває білий сніг понівечені очі,
розтерзані тіла, страшні знущання.
Заборонялось навіть хоронити.
Це потім будуть почесті, могила,
де найчистіша жертва і донині
не відвойованої неньки-України.
Я вам писав сонет,
пробачте, що турбую,
мені вже час іти за парапет.
Дозвольте лиш долоні ваші поцілую...
01. 2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773022
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.01.2018
автор: Таня Світла