Пташеня-сороченя
завжди мамі помагає:
носить воду їй щодня,
гарно в хаті прибирає.
Як уроки треба вчить,
не летить гулять ніколи –
все за книжкою сидить,
бо готується до школи.
Вчиться також залюбки
те мале сороченятко -
всі слова на «скре-ке-ки»
знає любеє дитятко.
І сорок-учительок
теж і слухає й шанує –
вправно робить свій стрибок,
і читає і малює.
Любить миле пташеня
вся сорочача родина.
Любить тато –Сорок А.
і сорочая дружина;
і бабусі й дідусі,
люблять братики й сестрички,
бо привітне до усіх
пташенятко невеличке.
Що там буде вдалині
я гадати не беруся,
тільки радісно мені,
як на нього я дивлюся.
Бо привітне дитинча
кожне серце приголубить.
Хоч воно і сороча,
ну а як матусю любить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772982
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 23.01.2018
автор: Уляна Стринжа