Ми страх свій вічний скинули додолу,
Завдячуючи гордим воякам.
Цю націю не знищити ніколи
Й нікому: ні жидам, ні москалям...
Бо непокірне, горде й терпеливе
Мого народу трепетне єство.
І сильний дух, і слово справедливе;
І нездоланне Правди торжество.
Війна скінчиться; загоЯться рани...
Криваво-каламутний вщухне вир...
І в Україні мир святий настане;
Такий довгочікуваний мир.
А поки що на сході виють «Гради»
І кров‘ю омивається земля...
Й повсюди чути гуркіт канонади,
Так схожий на ридання журавля...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772977
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2018
автор: Юрій Цюрик