[i][b]Можливо, це безглуздо й недоречно
Серед зими, десь поміж шубок й пальт,
Пройтися по місцях доволі гречно ,
Де ні́вечила туфелька асфальт.
Безцеремонно, нагло, наче княже ,
Дівоче її з бісиком - "Шкода́"
Ах... на колінце більше їй не ляже
Моя непутня, юна голова.
Канва волошок в погляді зів'яла,
Азарт і сміх з вакциною жалю,
Їй доля постіль з іншими прослала,
А я люблю…
люблю…
люблю…
люблю…
[/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772962
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2018
автор: Лілея1