Я вийшла вранці. Що за диво?
Заклякла, взяв мене аж гик.
Свою пухнасту білу гриву
Наставив місяць Січовик.
Крутивсь довкола, наче дзиґа.
Смішинки сипав навсібіч.
І розтопилась в серці крига,
Тепло розлилось, наче піч
Хтось розпалив в душі. То Січко,
За ніч пошив жупан до ніг.
Тримав до рання місяць свічку
Йому, щоб бачити він міг.
Зумів білилом чуб натерти
Січкар, посох у руки взяв.
Ну, що ж, скажу я вам відверто,
Мене він нині здивував!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772812
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.01.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)