І як тобі сказати про усе?
Що дні, як сни, далекі й нереальні
У склянці – дощ, який випав на ранок
На серці – пустота, яка скувала час:
Живий живе, але це не про нас…
Ми б’ємося у груди, йдемо до стіни
В чужі обгортки ми людей ховаєм
Впускаєм ніч у душу до тепла
До вдалої весни себе ми відпускаєм
Насправді не пізнавши каяття…
Чужа… Чужа… І поспіх не при чім…
Змиритись, може, що насправді лишня?
А надворі блукає заметіль
Така, як я, холодна й нетутешня…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772794
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2018
автор: Lesyunya