Боже втручання
(Сонет)
Не позаздриш Господу на небі,
бо йому живеться важче всіх.
Людство й живність опікати треба
і карати грішників за гріх.
Бог не вправі вийти сам із себе,
по трудах звалитися із ніг,
спочивати, як на водах лебідь,
чи, як білка, лущити горіх.
Бачачи в деталях поле бою,
хоч не може мати зброї сам,
підкидає все-таки набої
Батьківщини істинним синам.
І прикрити може їх собою,
шкодячи відверто ворогам.
––––––––––––
©Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772700
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.01.2018
автор: Анатолій Загравенко