Земля всотає нас, як дощ.
Як теплу зливу після спеки.
Хоч різні ми, а всі підем,
як вийшлі з моди саундтреки.
З землі узятий в землю йдеш...
Який ти слід на ній лишаєш?
Клянеш ти, чи благословляєш?
Кому себе ти віддаєш?
Земля обійме нас, як всіх
і міцно до грудей пригорне.
Як рідних діточок своїх.
Як білих пересельців в чорне.
05.07.2007.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772636
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.01.2018
автор: Di Agonal