Ми йшли у двох у білу казку ночі
Кружляв і падав білий сніг до ніг,
Сяйвом кохання застеляло очі,
Ті зупиняв шалений серця біг.
Сніжинки падали, немов яснії зорі
На віях зупинялися моїх
Купалися в моїм бездоннім морі
Ти щедрим поцілунком дражнив їх
Сніжинки на сторожі чатували,
І мріяли, щоб взимку я спала.
Щоби думки мої в тенети не попали,
Страждань і болі більше не знала.
Від твого подиху і ніжних поцілунків
Сльозами- перлами ставали на очах.
І не хотілось більш ніяких подарунків,
А лиш купатись у твоїх руках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772621
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2018
автор: Надія Тополя