Стомилося надвечір
в небі ясне сонечко.
Сонні оченята
у моєї донечки.
Злипаються віченьки
в плюшевого коника,
Опустились вушка,
мов зів‘яли, в слоника.
В доні біля щічки
засинає зайчик,
Лиш невтомно світить
місяця окрайчик.
Золотом підсвічують
зіроньки ясненькі —
Як багато світла,
а такі ж маленькі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772561
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 21.01.2018
автор: BeZodnia