Вуаль

Несуть  повільно  сині  хвилі
Кудись  мене  у  небокрай.
Пливуть  морські  чудові  милі
В  казковий  край,  в  небесний  рай.

Тиху  ніжність  і  легку  печаль
У  душі  відчуваю  сьогодні.
Мерехтить  чайки  чорна  вуаль
В  рожевій  небесній  безодні.

Хвилі  і  серце  бринять  в  унісон
Морську  баладу  свободи…
Здається,  що  все  це  дитячи  сон,  –
Мрійливі,  легкі  насолоди.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772549
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.01.2018
автор: Анастасія Покора