Незаймана блакить твоїх очей
Замінить мені небо.
І серед буденних речей
Мені вже нічого не треба.
Медових уст поцілунки твої
Замінять мені їжу.
Візьму за горлянку всі страхи свої
І за межею залишу.
Забуду про всіх і про все,
І здамся тобі я без бою.
Хай хвиля кохання мене несе…
Тепер я живу лиш тобою…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=77241
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.06.2008
автор: Lacrima