НА БЕРЕЗІ НАДІЯ ЗАМРІЯНИЙ СИДЖУ

НА  БЕРЕЗІ  НАДІЯ  ЗАМРІЯНИЙ  СИДЖУ

На  березі  надія  замріяний  сиджу...
і  думаю,  про  тебе  про  тебе  про  тебе...
крізь  тумани  у  твої  казкові  сни  іду,
у  твоє  вікно  зорю  і  нахиляю  небо.

Розквітають  чудові  квіти  у  літнім  саду-
шовкові  пелюстки  квіти  кохання  і  краси
білолиций  місяць  розсипає  роси-зорепадом
щоб  для  тебе  ,мільйон  троянд  зацвіли...                                                                                      

Пробудись,  від  сну  мила  дівчино  дорога...
вийди,  до  мене  у  надвечір'я  до  зелен  гаю-
я  ,осяю  тобі  стежки  в  зоряні  світи  вдаля...
і  подарую,  квіти  кохання...  бо  тебе  кохаю.

Ти,  жадана  мрія,  моя  любов  зіронька  у  небі...
найпрекрасніша  квітка    троянда    на  землі  ,              
 встеляю  в  стежечку  ніжні  пелюстки  для  тебе-
і  будую  мости  щастя,  щоб  з'єднати  серця  свої.    
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772358
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2018
автор: Чайківчанка