Скажи, навіщо ця війна?
Чи ти голодний, чи мо’ хворий
Чи чорт тебе трясе, чи параноя
Скажи, навіщо ця війна?
Позбиткувалася природа біля тебе –
Ні зросту, ні звитяги, ні краси,
А в компенсацію – корону президента
Вдягни і будеш вищий – поноси!
Та ти забув, що це не Божа милість,
А все людське – тільки суєта.
Мізками ворухни і зваж на щирість:
Підкинути до неба можна і кота.
Якщо любили- зловлять, обітруть,
А ні, як кажуть, Бог тобі у поміч,
Такі як ти царями довго не живуть,
Підтвердить це і «падший» друг твій Янукович.
За чим приповз ти в Україну наче хорт?
Нащо казав, що братня ця країна?
Обвуглишся в Криму неначе в пеклі чорт,
Ти без хвоста і рогів вже нечиста сила!
Ти хочеш сліз і крові, чи ганьби?
Це в тебе є вже – президент Росії.
Весь світ став проти тебе на диби,
А ти збираєш урожай там, де не сіяв.
Чому ж ти лізеш в дім непроханий, мов тать,
Коли своєї території доволі?
Прислухайся, в Росії люди вже кричать,
Щоб ти спочатку їм дав хліб, порядок волю!
Ти, Путін – пустобрех, маніяк і параноїк,
Що лапами брудними вдерся в Крим.
Запам’ятай, вся українська нація-герої,
А Україна вся – Майдан один!
З дозволу громади напишу пророцтво тут:
Україні – слава! Путлєру – капут!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772331
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.01.2018
автор: Лариса Чорноус