Як тяжко, коли зрадить тебе друг,
Лукаво посміхаючись у очі.
Все замикається тоді навкруг
Життя стає темнішим ночі.
Як боляче у спину б’є удар,
Коли цього від друзів не чекаєш.
Серце горить, мов палить його жар...
У мить таку до всіх зневіру маєш.
Здається дух зламався у мені...
Пекучий біль стискає мої груди.
Та здатись не дозволю собі, ні!
Є поруч і хороші люди.
Вже вкотре б’ є ось так мене життя...
Не зникла б лиш Любові й Віри сила
І не зламається рука моя,
Бо нею лиш добро творила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772273
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2018
автор: Любов Таборовець