Тече спід каменю струмок.
Вода – сріблястий холодок.
Журчить струмок, співає
Пісеньку ту, що знає.
Пташки у лісі дзеренчать.
Пісень в них є – не позичать.
Співає гулко вітер
Аж чути в цілім світі.
І я співаю як ся можу
Пісеньку тиху та погожу.
Про ліс і річку, про життя
Та про щасливе майбуття.
Навіщо в пісні тяжкий сум
Та чорни хмари сірих дум?
Не зробить сум щасливим,
Не стане життя милим.
30.12.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772133
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.01.2018
автор: Євгеній Рослик