У нас чуж.нці … досить панувати,
О, скільки горя випливло… з століть.
Більш не дамо нещасну зруйнувати,
Належить нам удома пломеніть.
Не хтіли бо’ нас Світлих шанувати,
Ви… прийшлі зм.ї з потойбіч.
«Неб.сн.й» намагаєтесь підняти,
Збудуєм вам… - свящ.нну Ніч.
Ми знаємо, як вміли «будувати»,
Там де пройшли лишалися пустки.
Д.я.ола бо ви… г.єни і солдати,
Імперії порвали на друзки.
У крові в вас ділити й грабувати,
Несете ви зневагу чумні, зло.
Вкраїна люба... то є наша Мати,
Зневажити її вам не дамо.
Добро і спокій любим цінувати,
Пішов уже… з темряви… Куку – рік.
Тож довго й любо будем вікувати,
Без вас в миру бездушних і калік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772047
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2018
автор: Миколай Волиняк