Зима морозом дихає у спину
І зазиває в гості хуртовину.
Що би вона сліди позамітала
І дітвору у дім позаганяла.
Мороз щипає і щипає щічки,
Від холоду притихло русло річки.
Лише сніжинки у танку кружляють,
Вони зимі холодній догоджають.
Птахи зібрались всі до годівничок,
Там снігурі припрошують синичок.
Смачним зерном їх щедро пригощають,
До купи радо всіх птахів скликають...
Десь каркнула задумлива ворона,
Вона сидить неначе муха сонна.
Голодна мабуть, хоче також їсти,
В низу так гамірно і ніде сісти.
Посиділа ще трохи й полетіла,
Розпрямила у небі міцні крила.
Сніжок легенький знову у повітрі,
Зима до рук взяла свої палітри
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772004
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2018
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)