Не держи днів колишніх цикуту,
Розженися в майбутнє – і край,
Якщо хочеш протиотрути,
То минулого не чіпай.
Хай воно перестигне з часом,
Утече, як під сонцем лід,
Зашморгнеться у тулумбасах,
Приморожених січнем віт.
Нових вчинків проста магічність,
Буде дужча старих образ.
А примхлива панянка – вічність,
Сипле й сипле, мов зерна, час…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771899
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2018
автор: Стяг