Сніг від землі летить тихо вгору,
як пелюстки вишневі весною…
Серце у грудях стукоче мінором,
закриваючи дні німотою…
Горобці дзьобами по підвіконню
барабанять мов злива краплиста…
Стало все йти вперед без сезонно,
колеться часу нагострене вістря…
Курять будинки тепло даючи,
надвечір жовтіють всі вулиці…
А сніг летить уверх без причини,
і моє серце до тебе тулиться…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771898
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2018
автор: Матвійчук