Як тінь… могили і хрести.

Все  пам’ятаємо  шакали,
Ми  знаєм  хто  ви…  Автори.
В  Котлах,  як  Градами  вбивали,
Господь  наш  бачив  все  згори.

Хто  пережив  той  не  забуде,
В  крові  залишені  сліди….
Ніщо  не  буде  в  нас  забуте,
Як  тінь,  могили…  і  хрести!

Тож  прощень  звірі  не  благайте,
Могили  лише  сплять  в  землі.
Пощади  вбивці  не  чекайте,
Ні  наші  змії…,  ні  в  Кремлі.

У  серці  кожному  руїна,
Посохли  ріки…  без  води.
Кричить  згвалтована  країна,
То  змова  виплодків  Орди!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771867
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2018
автор: Миколай Волиняк