Сон

Квіти  юності  в  старім  саду
Так  розкішно  вмостилися  в  крісло
Кожну  ніч  в  снах  до  них  ніби  йду,
А  вони  десь  зникають,  магічно...

Я  спиняюсь,  у  тиші  дзвенить  
Мій  будильник,    заведений  вранці,
А  на  дворі    морозець  тріщить
Й  обіймає  вікно,  мов  у  танці...

Сон  чарівний  ще  трішки,  ще    мить  
Поблукає  у  затишку  зору
Й  розчинившись  зі    світлом    злетить
В  далечінь...  таку  світлу,  прозору.


Картина  худ.Людмили  Макаренко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771726
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2018
автор: Галина Рибачук-Прач