Тобі часу —
ні дня,
ні доби,
Вічній — ні закону,
ні суду.
Ти чуєш?! — вічно мене люби!!
Час забіліє
пронизаний чудом...
Чи чуєш? —
мене люблять дуби!
Вихід — ліс...
Ти —
тягни за осердя!!
Ти люби!
мене люби!!
Я дуб, —
у серці дуб?
І світ — чи розсердиться?
Хоч стій — хоч падай, —
те
мені щодоби!
Світ — й залізо, каліки.
Ти люби,
мене такого й люби!
Бо Твій
я навіки!!
31.08.2006, 22.08.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771610
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович