Як хочеться писати уночі,
Кохаючись між зоряними світами,
Й ловити мить світла що в тобі,
Щоб незказане лишилося між нами.
Я відвертою сьогодні буду,
Скажу,що я тобою не існую ,а живу,
Скажу,що лиш тобі
присвячую свої сонети
І мрію ,що тебе знайду.
Як хочеться кохати і творити,
Летіти серцю стрімко навмання.
В цій подорожі життя
свою ватру запалити
І спалахувати нею
неначе тобою щодня.
Впіймавши промінь цього літа
Дарувати ніжність і тепло,
Океаном пристрасті омитись
Тремтіти і відчувати ,що люблю!
І відтак чимдуш втекти до раю,
Відчинивши дверцята у свій Едем,
Відчувати неначе з тобою серце помирає
І водночас живе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771574
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2018
автор: Антилопа