* * *
Росла біля мене цілющая липа –
Струнка, кучерява, пахуча, як мед,
Милуючи око, як гарний букет,
Була ще і фільтром в краю еколиха.
Та ось хтось на неї наслав бензопили,
В байдужих до лірики вправних руках,
І через годину, по їхніх ділах,
Я плакав за нею, як біля могили…
Рубаємо гілку самі під собою,
А винних шукаємо поряд завжди,
Як правило, це – чи сусід, чи жиди…
То що, я даремно "воюю" з жидвою?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771521
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.01.2018
автор: lionet