Я дитина неслухняна
Про це кажуть тато й мама.
Вчора вже сварив дідусь,
Що в кімнаті не приберусь!
Іграшки лежать усюди
Я сказав:" Збирать не буду!"
Їсти кашу відовляюсь,
На бабусю озираюсь.
Цілий день кричить рідня:
- Відпусти ти хвіст кота!
- Кинь дражнити пса рудого,
Бо гризне тебе за ногу.
- Не сварись з дітьми в садочку,
- Не вимазуй теж сорочку,
- Не тягни ти рук до рота-
Це така в рідні робота.
У крамниці- теж мовчи,
І нічого не проси...
Маму за руку тримай,
Гав не лови і не стрибай!
Як же можна отак жити,
Щоб цукерок не просити,
Не кричати: " Хочу,хочу!
Все робити ,що захочу".
І ногами не тупотіти,
Нову іграшку не просити,
У лікарні не верещати,
І в обід лягати спати.
А всьому цьому причина
Ось така - я ЛИШ ДИТИНА!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771494
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 15.01.2018
автор: Nelly