Твій запах залишиться на моєму тілі.
Парфуми вивітряться з часом,
А я, пройшовши три милі,
Розвернусь і блукатиму містом
Закриватимуться останні крамниці,
Хтось шукатиме дах над головою.
Вдихаючи запах міста, я залишусь з тобою.
Ламатиму структури та правила,
Писатиму вірші на бруківці.
Чуєш, мила,
Ці слова
Занадто важкі.
Залишим їх тут.
Хай їх прочитають туристи.
Всі мої букви були тобі.
То be or not to be –
Сказав Шекспір,
А що я
По собі залишу? –
Це питання ставили собі всі.
Але ти маєш бути не така, як ті,
Що користувалися дешевими парфумами.
І річ тут не в ціні.
Річ в тому, що «ми»
Були тимчасові.
«Ми» були,
Але чи зараз є?
Чи є?!
09.01.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=V4l_EljLvkI[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/qrcniTl4Rl8[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/yXcD5P-MW9s[/youtube]
[youtube]https://youtu.be/YrDItNsPXyQ[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771490
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2018
автор: Kukhta Bohdan