Тебе не бачив цілу «вічність»,
Та що там вічність … кілька днів,
Зима згадала свою сніжність.
Набавила неспокою мені …
В гітари залишились три струни,
Та й ті розстроюються мало не щомиті.
Навіяв сніг такі ж, як він, білющі сни.
Лише думки летять вітрами в житі …
Не знаю кольору твоїх очей.
Ти їх страшенно заховала.
Може, щоб в світлі днів, в пітьмі ночей
Ніхто не бачив, що кохала …
Вже тільки дві. Мелодія проста,
Фантазія - дражлива і зваблива.
Напишу краще я свого листа -
Мелодію дощу. Вона така чутлива …
Одна. Та радісна яка!
Бурхлива, вибухова мов ріка.
В своїх емоціях упевнена, стрімка.
Моя ти подруга дбайлива …
На плечі опускається рука.
Так ніжно. Мов листок злітає з клена.
Шість струн на місці. Ти така близька.
Тепло́. Зима – це тільки сцена …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771446
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2018
автор: Дружня рука