І знову каєшся, небоже,
І падаєш в той самий гріх,
Що твоя безпорадність може?
Без Бога і не за поріг.
Хоч серце святощі плекає,
Та біс, мов гадина, сичить,
І Янгол меч свій оголяє,
Щоб твою душу боронить.
І так щодня - запекла битва,
І заповітна кожна мить,
Зі спраглих вуст тече молитва,
І Бог твій подвиг лицезрить.
І суд над світом незабаром,
І Агнець на коні гряде!
Сади пашіють вже нектаром,
І Рай спасенні душі жде...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771297
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 14.01.2018
автор: Протоієрей Роман