...Миру нам по всій землі...
Там у твоїм краю не чужім (він до тебе так близько!!!)
У підвальних руїнах, що сняться в жахливому сні
Похилилось дівча над колискою стомлено й низько
І співає від болю і жалю журливі пісні...
Вітер грізно сопе у розбиті двернії шпарини
В унісон із гарматами власні бої зачина
А вона попри все колискову співа для дитини
І від співу того кров у жилах смолою вскипа...
- Спи моє янголя, засинай моя пташечко ніжна
Хай твій сон не лякають постійні здригання землі
Хай пора ця невтішна, жорстока, холодна і грішна
Оминає твій спокій, як в морі хиткі кораблі...
Спи моє дитиня, засинай моя крихітна доню
І не слухай той свист, що від куль голосить, звідусіль
Мама поруч, ось тут! Я тебе вбережу і схороню
У обіймах сховаю своїх, утамую твій біль...
Розцілую твої ще маленькі дрібні рученята
Пригорнувши до серця умию гіркими слізьми
А над нами сичатиме досі війна ця проклята!
І коситиме душі не винні в покоси зими...
Тільки ти не лякайся, маленька, вони не вартують!!!
Твого спокою й снів, бо тепер ти далеко від зла.
....
...... І співатиме мама пісні де гармати лютують
Над колискою, що вже віддавна пустою була...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771264
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2018
автор: Процак Наталя