Наївні Сніжинки
Додолу з хмаринки
Пустились у перший похід,
Спинитись хотіли
На дерева крону,
Або на шліфовіний лід...
А Вітер Сніжинку
Так трепетно любить
Й шанує її чистоту,
Він дме без упину,
Щоби не дозволить
Їй впасти в калюжну сльоту.
Безпечні Сніжинки,
Небесні пушинки
Покинули батьківський дім,
Мандруючи світом,
Кружляючи з Вітром
Приносили радість усім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771253
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2018
автор: Батьківна