Завірюха – заметіль.

   Завірюха  –  заметіль.

Завірюха  –  заметіль,
Як    на    рану    тую,    сіль.
Навкруги    січе,    мете,
Біле    марево    густе.

Ѓ́райлива    завірюха,
Попала    в    ніс    і    вуха.
Так.    Аж    личенько    пашить,
І    до    хатоньки    спішить.

Завірюха  -  заметіль,
Буває    й    хурделиця.
Низесенько    при    землі,
Сніжком    собі    стелеться.

Вітерець    розігрався,
Бо    лихий    за    ним    гнався.
Далеко,    в    чистім    полі,
Всю    ніч,    гуляв    на    волі.

Завірюха  –  заметіль,
Звідусюди,    звідусіль.
Як    вщухне,    кажуть    люди,
Гарненько    буде    всюди.

       13:15.18.12.2017.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771214
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 14.01.2018
автор: Михайло Онищенко