коли ти спав

мені  не  вистача  тебе...
якби  ти  знала..
ідеш,  як  перший  сніг,  коли
ще  осінь  не  дійшла  с  зимою  згоди
у  шлюбі  листя.

надворі  сутінки,  вже  не  виходим.
прошу  у  вітра,  мені  обличчя  застуди...
щоб  зайвого  чого  не  думалось.
і  мятну  каву  не  готуй.
до  ранку  не  засну.  Чекаю.

далеко  ж  ти  побралася  мені...
коли  ж  полишила  стоги  мої  ???...  
чииим  я  тобі...
та  ось,  верта  душе  моя.
 
-  я  до  світанку  омовитися  ходила  пробач,  що  мовчки  відійшла.  
твій  сон  глибоким  був  на  мою  втіху.  
мірила  недовго.  поки  ти  вночі.

що  я  до  неї...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771195
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 13.01.2018
автор: Велес Є