Будь вірний тому, хто вірний тобі,
А найголовніше вір собі одному.
Усюди дикі люди - звірі порвуть
Тебе залишать без душі одного.
Нагим залишуть перед Богом,
А ти станеш бридким собі.
Що порятує тоді тебе?
Невже хтось - щось зможе це зробити?
Можливо десь побачиш відблиск світла,
Чи десь подме спокійний вітер.
І ти відчуєш себе живим,
Який пройшов сотні важких доріг.
Тоді ти не будеш одним і вірним теж
Не будеш кожній погані в цім світі.
Повіриш лиш собі і знову встанеш,
Ітимеш до кінця, адже ти знаєш все.
Хто бореться, той переможе,
А хто залишив все та здався.
Ніколи більш не буде вільний
І лиш думки з’їдатимуть того.
Хто все покинув і не піднявся,
Хто тихо заховався у кущі.
Ти йтимеш далі все вперед
І радітимеш кожному прожитому дню.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771185
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2018
автор: MiriamS