Ти кажеш "допоки ще не пізно"........
Та пізно! Пізно.....Ти в мені,моя душа...
Ти не кажи так... бо це ранить грізно.
Ти ж той хто прикрашає це житя....
Ти думаєш...черства і егоїстка...
Емоцій мало...мало почуття...
Та це не так...в душі я зовсім інша.
Така меланхолічна простота…
Ти не кажи так... Із тобою не зрівняється ніхто!!!
Не заслужила я почути ніжні оди…
Та я люблю тебе! Ти моє Щастя й сліз вино.
Тебе в думках і снах цілую навіть і негоди.
Не опишу в простих словах думки…
І почуття ті не можливо описати.
Я обіймаю у думках й кажу: "Прости"....
Хоч знаю!Ні за що прощати....
Не сумнівайся в моїх почуттях.
Я своє серце вже давно тобі віддала...
І не вини мене коли у тобі їх нема.
Я забуваю…Але хочу щоб й мене кохали…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771181
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2018
автор: Ірина Олійник