Зима чудова, дивна, біла,
Неначе дівчина без тіла.
Вона не носить довгі коси
І не вмивають її роси.
Вона царівна і панянка
Їй серенади вітер зранку
Співає…
А вона, як пава.
Їй одежину віхола зіткала
Із снігу, льоду, інею, морозу –
Та діва всім покаже свою вроду.
То темні очі снігового неба,
То білий килим під ногами в тебе,
То дивні кетяги червоні, вкриті пухом –
Зима співає, тільки слухай…
Почуєш, як гуляє в полі
Холодний вітер – він на волі,
Він замість птахів, що сховались,
Діда Мороза налякались,
Співає….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771153
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.01.2018
автор: Nelly