Кров на льоду. Проходять мимо люди,
Відчувши м'ятний холодок у грудях.
Пронизливо-червона квітка болю,
Що кров настрашено від серця гонить.
Вже затягнув мороз живі пелюстки
І біль затиснуто, і зойк розтав.
Та червоніє кров – чиясь загублена загадка,
Яку очима кожен розгадав.
Нема того вже болю – він пригас,
Підошви затоптали трепетне озерце.
Та рана зарубцюється і шкіра наросте.
Страшніше, коли стався крововилив в серце.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771149
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2018
автор: Лариса Чорноус