[i][b]Чорніють тіні Вавілону
Залитий кров’ю небокрай
Вітер шумить, неначе стогне
Ми знов втрачаємо свій рай
І не врятує світло свічки
Від темряви, яка впаде
За небосхилом чорна річка
Нас, певно, Смерть туди веде…[/b]
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771124
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.01.2018
автор: Black Cat