Туман по долині.

   Туман    по    долині.

Туман    по    долині,
Низенько    стелився.
Солдат    в    нім    ховався,
Та    й    Богу    молився:
"Допоможи    Боже,
Себе    врятувати.
Бо    дома    чекає,
Мене    стара    мати.

Один    я    у    неї,
Всього    залишився.
Та    ще    й    воювати,
Вже    дуже    стомився.
Війна    проклятуща,
Скажена    робота.
Але    ж    помирати,
Мені    не    охота.

Ой,    дай    Боже    сили,
До    своїх    дістатись.
Де    свої,    де    чужі,
Я    б    міг    розібратись.
Ворогів    не    боюсь,
Живим    їм    не    дамся.
Дочекаюсь    ранку,
Тоді    і    подамся.

Туман    по    долині,
Густіший,    густіший.
Господь    помагає,
До    мене    миліший."
Так    подумав    солдат,
Та    з    духом    зібрався.
І    підняв    автомат,
До    своїх    подався.

Туман    по    долині…

     05:50.19.06.2017.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771057
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 13.01.2018
автор: Михайло Онищенко