У храм душі знов оселилась віра
Любов’ю, що сягнула до небес,
Янгольська пісня дзвінко полетіла
Очікуванням сповнена й чудес...
Та ще його заповнюють тривоги
І роздуми нелегкі та сумні
Може тому, злетівши в небо сокіл,
Розкривши крила захист дав мені...
Ховаючи від когось, чи від чогось
Оберігає, мов дитя мале,
Й лишень тоді, як повернеться спокій
Полине далі, лиш крилом махне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771018
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2018
автор: Галина Рибачук-Прач