Мамо, Ваш голос почути я хочу
І бачити усмішку, ніби зорю.
В літні заглянути стомлені очі,
На вушко шепнути: «О, Вас, як люблю.»
Взяти за руку, що пахла хлібами
Й пройтися удвох, як в дитинстві було.
Відчути вогонь, що був поміж нами.
Лишився лиш спогад прозорий, як скло.
Мамо, я серце в долоні тримаю
Це Ваше, не згасле, що й досі горить,
Ніби промінь ранковий в розмаю,
Й мене надихає любити і жить.
Вашого хочу торкнутись волосся
І обійняти ніжно, ніжно я Вас.
Житнє тримаю дозріле колосся
Й у небо дивлюся, дивлюся весь час.
Слід Ваш шукаю у просторі часу,
Між нами розлука під іменем – Смерть.
Усмішку бачу на сонці я Вашу,
Для мене Ви, мамо, є зоряна твердь.
11.01.2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770745
Рубрика: Присвячення
дата надходження 11.01.2018
автор: Східний