ЧАС, СТАВИТЬ ВСЕ НА СВОЇ МІСЦЯ
Все минає, як весна літо осінь і зима...
нічого немає вічного у цьому житті,
народилось дитя у земне життя-
і для неї ,написана книга на землі.
Щасливий, той хто у прекраснім світі...
віднайде,святу любов рідну душу свою-
по очах ,впізнає ту єдину пташку на вітті,
подарує, її надію щастя збудить від сну.
Час, як суддя -ставить все на свої місця...
крізь тисяч доріг приведе друга до тебе,
чужий ,стане близьким щоб раділа душа...
і розділить кусочок хліба нахилить небо.
Доля- на сто вісімдесять градусів розверне ...
поставить, на коліна зажене в загнаний кут,
навчить тебе жити, гордості крила обітне-
іскоштуєш, солодкий мід і горя солоний пуд.
Життя пролітає швидко, як зірка у небі...
ясним блиском засвітиться і згасає вмить-
тим кому довіряли відштовхуєм від себе
бо не вміють твою душу шанувати і любить.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770665
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.01.2018
автор: Чайківчанка