Він пензлем пестив спраглу душу дами,
Красиві фарби всього світу підбирав,
Її портрет в уяві малював,
Чуттєвість вібрувала під мазками.
Йому кохання відчинило двері
В художню галерею, зрілої пори, —
У згустках масляних єднались кольори,
Витали мрії у високій сфері.
Етюди уквітчалися навколо —
Тієї жінки, що приходила вві сні,
Розтав у серці зашкарублий диво-сніг,
Засяяв дальній образ ореолом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770529
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2018
автор: Lana P.