"Я працюю клоуном,
Я роблю життя смішним,
Від блюзнірства тягне холодом,
Я ж хочу, щоб було живим …
Надуті і ображені,
Байдужістю заражені,
Над-справами обтяжені
Просте роблять складним …
Даю себе образити,
В сценарії так сказано,
Якщо цим можна вразити,
Комусь протипоказано …"
Ти дивишся і плачеш.
Ну що то за невдача?!
Якийсь потворний треш.
Та й доля ця бродяча …
У світі успіх в тих,
Хто топ і хто з мечем,
Не в тих,
хто гріє сміхом і плачем …
Здається так.
Все інше - середовище нікчем?
[b]Де ж тут зустрінешся із вдячним глядачем?![/b]
Ти поглумився над ілюзіями світу,
Не зрозуміли твоїх жартів діти,
Прогнали з трупи, але в нагороду
Овацію отримав за свободу!
Дивуєшся? Він зовсім не смішний.
У гордості своїй став чарівним.
І топ колишній - карлик поруч з ним.
Не бачила? Він завжди був таким …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770476
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2018
автор: Дружня рука