На плечах у ночі спали зорі,
Трави впали в обійми роси…
Гай виднівся, темний, непрозорий,
Пару голубину запросив.
Голубочки довго воркували,
Мріяли про завтрашній політ,
Адже їм зозуля накувала,
Що вони врятують білий світ.
Ранок прийде – роси позбирає –
Голуби піднімуться у вись,
Відшукають в небесах корали,
Що зібрало сонечко колись.
Закружляють у безмежнім небі,
Синява торкнеться до їх крил,
Берегтимуть мир для себе й тебе,
Птахами ж їх миру нарекли.
28.05.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770285
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2018
автор: Ганна Верес